Коцюбинський М.

Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864 року в місті Вінниці у родині чиновника. Початкову освіту здобув у Барській школі; протягом 1876-1880 рр. навчався в Шаргородській духовній семінарії. Мріям Коцюбинського про гімназію та університет через складні ро­динні й матеріальні обставини здійснитись не судилось; брак системних знань довелось надолужувати за допомогою самоосвіти. Письменник цікавився громадським життям, захопився ідеями на­родовольців, за участь у нелегальному русі потрапив під поліційний нагляд. До перших літературних спроб Коцюбинський вдавався ще у дванадцятилітньому віці, пізні­ше, навчаючись у семінарії, писав вірші й прозу. У 80-90-х роках письменник пройшов складний шлях удосконалення літературної техніки. Певний час його проза ще залишалась у стильових межах етнографічного реалізму з його увагою до селянських тем та побутописанням, водночас у ній уви­разнилась чітка тенденція до посилення психологізму. У цей час автор написав цікаві оповідання для дітей: "Харитя", "Ялинка", "Маленький грішник", звернувся до морально-етичної та соціаль­ної проблематики у творах "На віру", "П’ятизлотник", "Хо", "Для загального добра" та ін. Логічною у творчій еволюції Коцюбинського стала відозва до українських письменників, складена ним разом з М. Чернявським. Автори закликали до оновлення тематики творів і літерату­рного стилю, вважаючи, що українському письменству не варто обмежуватись лише селянськими темами, а треба орієнтуватися на смаки інтелігентного читача. Проголошені наміри Коцюбинський прагнув реалізувати у своїй художній практиці. З початку 1900-х років у його творчості посилюється імпресіоністична (від фр. impression — враження) манера письма, що передбачає специфічну тех­ніку відтворення безпосередніх вражень, які й становлять те "повідомлення", що несе в собі твір.